«Свята Джавеліна»: мурал викликав скандал у суспільстві

Джерело:

26 Тра, 17:21

90

«Свята Джавеліна»: мурал викликав скандал у суспільстві

На «Алеї муралів» у Києві з’явилося зображення «Святої Джавеліни», яке визвало гнів церковників і викликало суспільну дискуссію.

Мурал “Святої Джавеліни” – Мадонни з ракетним комплексом Javelin – створили на стіні будинку на вулиці Авіаконструктора Антонова, 13. Його намалювали художники з творчої групи Kailas-V – Яна Вовк та Андрій Пальваль. Замовник мурала – засновник канадсько-українського бренда Saint Javelin Крістіан Борис.

Та через малюнок спалахнув скандал. Проти цього муралу виступила Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій. Церковні діячі надіслали президенту України Володимирові Зеленському та київському міському голові Віталієві Кличку відповідний лист. У ньому релігійні діячі закликають київську владу та міських активістів дотримуватися норм законодавства України, яке зобов’язує з належною пошаною ставитися до релігійних переконань наших співгромадян.

«Стіни багатоповерхівок у столиці є не приватною галереєю, а публічним простором, тому при створенні новітніх мистецьких продуктів на них просимо дотримуватися норм українського законодавства, яке зобов’язує з належною пошаною ставитися до релігійних переконань членів українського суспільства», – закликає Рада церков.

Релігійні діячі обурюються, що мурал почали малювати без належного громадського обговорення.

«Ми, віруючі люди України, висловлюємо категоричне несприйняття та протест таким виразам публічного псевдомистецтва, які використовують релігійні почуття та символи як об‘єкт пародії», – наголошують українські релігійні діячі.

Художники Kailas-V пояснюють, що зображення, яке називають символом опору не має нічого спільного з релігією та жодним чином не хоче образити почуття вірян, а є мистецтвом.

На наступний день після відкриття муралу, його почали зафарбовувати. Митці звернулися до мерії та особисто Віталія Кличка, виказуючи свій розпач:

“Як прикро, що КМДА та Віталій Кличко стали на бік середньовіччя та порушення прав митців на самовираження! Прикро, що Рада церков, наче в російській федерації, диктує свою волю не тільки в тому, що стосується церков та культових споруд, а й робить заручниками все місто, бо їм ввижається якась “образа почуттів віруючих”. Чи не московська церква образилась? Це цілком у їх дусі! І чому не ображають їх ракети та снаряди, які летіли у місто, а ображає такий абстрактний вияв подяки нашим захисникам?”, – написали художники.

Столична влада замалювала німб на новому муралі “Свята Джавеліна” на Солом’янці.

На захист митців стали кияни, які теж не побачили образи у творі митців:

“Чому вони вважають, що віруючі в нас геть як на московщині – ображаються на мистецтво? А КМДА потурає цьому дикунству, порушуючи права нерелігійних громадян та митців”, – пишуть у коментарях.

Мем “Свята Джавеліна” став відомим не тільки в Україні, але і за її межами задовго до створення муралу. Зі нею роблять мерч, а у футболках з її зображенням ходять президент України Володимир Зеленський та міністр оборони Олексій Резніков.

На думку кандидата наук, культуролога Руслана Кулєшова, це ознака необхідності суспільної трансформації:

«Як ми бачимо, українське суспільство все ще не до кінця секуляризовано – тобто релігійні інститути ще можуть впливати на суспільне життя. І це один з напрямків розвитку, який веде нас шляхом наближення до Європейського союзу.

Адже тут виникає парадигматичне питання – які цінності ми вважаємо першочерговими? Чи це цінності вільного самовираження, свободи слова і творчого висловлювання?

Бо саме вони і є одними з найголовніших ознак європейськості. І якщо ми хочемо якнайшвидшого вступу у ЄС, то нам треба набути тих концептуальних ознак, що притаманні розвиненому суспільству західного типу, де територія мистецтва непідвладна церковній цензурі», – вважає кандидат культурології Руслан Кулєшов.

Спеціаліст-культуролог також проводить паралелі зі скандалом, який визвало зображення відомого митця, що створює мурали під псевдонімом Покрас Лампас  – йдеться про його творче осмислення абстрактної картини Малевича. Через те, що елементом зображення були перехрещені під прямим кутом лінії, це стало приводом до обурення РПЦ, яке в цьому побачило християнський хрест (і, відповідно, наругу над ним). Цю роботу теж намагались закрасити, а потім художнику довелось суттєво міняти зображення.

Саме тому нам треба якомога дали відходити від релігійного дискурсу, так, щоб він не мав влади над проявами майстерства, звертає увагу Руслан Кулєшов.