Велика сила малого бізнесу: як у Вишгороді виживають підприємці

Щоранку кожен українець прокидається з єдиною мрією, вона ж є метою — перемога України у війні з росією. Звісно головний фронт — це передова разом з нашими дипломатами. Але з кожним днем стає зрозуміліше, що Україна не впорається з ворогом без власної сильної економіки. Підприємці — герої, які тримають тил. І сьогодні бізнес — це далеко не про заробіток. А про що?

У цьому інтерв’ю три власниці малого бізнесу Вишгорода розказують про важкий період початку повномасштабної війни, свої непрості рішення та плани.

Оксана Гальміз разом з чоловіком — власники Yakava та Yakava Prostir — локації у Вишгороді, де є ресторан, палярня кави та коворкінг. Компанія працює вже 9 років.

Юлія Антоновська з чоловіком Володимиром більше 6-ти років тому відкрили Olivia’s Good Food — службу доставки піци та суші у Вишгороді та Обухові. Першими запропонували послугу абсолютно безкоштовної доставки у Вишгороді до дверей клієнта.

Олена Трашкун — косметологиня з 22-х річним стажем розпочала власну справу 12 років тому. Центр краси Олени Трашкун пропонує косметологічні процедури, всі види масажу тіла, лазерну епіляція та підбір домашнього догляду.

Наскільки «живий» і прибутковий ваш бізнес сьогодні, якщо оцінити за 10-ти бальною шкалою?

Оксана Гальміз: «живий» на 6 балів, прибутковий на 3. Зараз йдеться не про прибутки, а про забезпечення людей роботою та заробітною платою.

Юлія Антоновська: «живий» і це вже супер. Оцінювати поки рано, адже повноцінну роботу відновили тільки кілька місяців тому, «підтягували» певні заборгованості перед постачальниками. Коли все вирівняється, тоді можна буде робити висновки. Поки можна сказати на 4-5.

Олена Трашкун: бізнес в порівнянні з часом до війни «живий» на 8 балів.

Скільки годин на добу ви зараз працюєте як власник/власниця бізнесу?

Оксана Гальміз: 24/7. Це й відрізняє власників бізнесу від найманих працівників, ми з чоловіком «включені» у роботу постійно.

Юлія Антоновська: по-різному — деякі дні понад 12 годин на добу, деякі дні 3-4 години. Залежно від кількості справ.

Олена Трашкун: працюю 4 рази на тиждень по 7 годин.

Власники Yakava — Оксана Гальміз з чоловіком

Чому вирішили займатися саме цим і саме у Вишгороді?

Оксана Гальміз: Вишгород — наше рідне місто. І в ньому ми створили перший коворкінг та заклад, де можуть зустрічатися, спілкуватися та надихатися цікаві та креативні особистості. В Yakava Prostir, окрім роботи, відбувалися семінари, майстер класи, музичні вечори, зустрічі з неординарними людьми.

Юлія Антоновська: сфера обслуговування дуже цікава та динамічна. Ти завжди задіяний у багатьох процесах. Я з 16-ти, а чоловік з 18-ти років працювали у готельно-ресторанному бізнесі. І тепер без цього важко уявити життя. Хоча обидва маємо освітні ступені магістрів, але у кардинально інакших сферах. Вишгород гарне та перспективне місто, тут приємні люди. Тож чому б ні?

Олена Трашкун: косметологія — то моє захоплення і любов, так як і Вишгород. Люблю робити дівчат красивішими і щасливішими.

Що відбувалося з вашим бізнесом у перший місяць після повномасштабного вторгнення?

Оксана Гальміз: він завмер.

Юлія Антоновська: я думаю, те ж саме, що і у всіх. Ступор, переживання за країну, за всі страждання, що переживають українці від лап ворогів. Хвилювались за співробітників, за свої зобов’язання перед іншими, за себе безпосередньо і своїх близьких. Ми були зачинені, починаючи з 24-го лютого. Деякі співробітники волонтерили, деякі пішли до лав ЗСУ та ТРО. Дещо оговтавшись та порадившись із співробітниками, які були у Вишгороді, вузьким штатом почали робити піци та возити їх на блокпости. Там наші воїни-захисники жартували, що якби окупанти побачили, як вони їдять гарячу піцу в окопах, то померли б від заздрощів.

Олена Трашкун: декілька днів після початку війни все було на паузі. Потім я відновила роботу в інстаграм і фейсбук, а після 20-го березня ми почали працювати для охочих.

«Якби окупанти побачили, як вони їдять гарячу піцу в окопах, то померли б від заздрощів», — Юлія Антоновська, власниця Olivia’s Good Food.

Чи були думки про закриття бізнесу?

Оксана Гальміз: ні.

Юлія Антоновська: авжеж ні, адже своє життя і життя близьких — перше, про що думаєш. Головне — аби всі залишилися живі. Про бізнес думаєш останнім. Думаєш лише, як ти й сам бізнес можете бути корисними для країни.
Допомогли з купівлею авто для ЗСУ, годували бійців смачними піцами, переказували кошти у фонд Сергія Притули, волонтерам, які збирають на амуніцію і тд.

Олена Трашкун: ні, ні разу такої думки не було.

Що переконало вас продовжувати працювати?

Оксана Гальміз: віра в майбутнє, віра в перемогу України.

Юлія Антоновська: оскільки ми не думали про закриття, то нічого нас і не переконувало. Єдине, що можу сказати: як тільки стало можливим і умовно безпечним, ми одразу розпочали роботу. Розуміли, що наші люди потребують роботи і заробітку. Ми також потребуємо заробітку, адже втратили все своє майно: наш будинок у Гостомелі вигорів вщент, а разом з ним ще дві робочих автівки. Наразі живемо у друзів. Мій брат вступив у лави ЗСУ, був у Донецькій області, зараз на лікуванні у Києві.

Олена Трашкун: я відповідаю за красунь, які зі мною багато років. Я для них авторитет, тому опускати руки і панікувати — це не для мене.

Як змінилася споживча поведінка ваших клієнтів з моменту початку повномасштабної війни?

Оксана Гальміз: звісно, що відвідувачів коворкінгу стало значно менше, збільшився попит на бюджетніші страви.

Юлія Антоновська: значних змін ми не відчули. Для людей завжди важливе шанобливе ставлення і сервіс. За будь-яких умов, за будь-якого розміру замовлення. Кожен клієнт — найкращий клієнт, бо він прийшов до Olivia’s. Щиро вдячні за довіру і підтримку.

Олена Трашкун: поведінка не змінилась, дівчатка такі ж, як і до війни.

Чи скорочували ви персонал або заробітні плати за останні 3 місяці?

Оксана Гальміз: через ситуацію в країні багато людей виїхало. На жаль, повернулися не всі наші працівники. Ті, хто на місці — всі працюють. Також набираємо та навчаємо новий персонал.

Юлія Антоновська: заробітні плати — ні. Персонал не весь працює через те, що деякі хлопці у ЗСУ і ТРО, деякі переїхали у інші міста зі своїми родинами.

Олена Трашкун: працівники працюють на відсоток, не звільняла, вся команда залишилась.

Чи вели ви переговори про зменшення або відтермінування оплати комунальних платежів або оренди приміщення?

Оксана Гальміз: в нас чудові орендодавці, які розуміють проблеми малого бізнесу,тому були готові посприяти нам. Зараз люди згуртувалися і допомагають одне одному.

Юлія Антоновська: Ми взаємно поважаємо наших орендодавців і погоджуємося на певні домовленості, які є реальними у нинішній ситуації.

Олена Трашкун: комунальні платежі платили, оренду не платили 3 місяці.

Олена Трашкун, власниця Центру краси

Чи підвищували ви ціни на свої товари/послуги? Як повідомляли про це клієнтам? Як вони реагували?

Оксана Гальміз: оскільки зросли ціни на продукти, страви в нашому меню теж подорожчали. Натомість коворкінг зараз безкоштовний для всіх охочих. Люди все розуміють. Не було жодних нарікань.

Юлія Антоновська: так, підвищували. Це вимушений захід, усі процеси вимагають перегляду вартості товарів і послуг. Паливо, пакувальні матеріали, уніформа, продукти від постачальників, комунальні послуги — у всіх цих пунктах є значуще підвищення цін. Ми не змінили жоден продукт і жодного постачальника, адже для нас важлива якість продукції, яку ми виготовляємо. Наше меню працює на 100%, усі позиції в наявності. Клієнти завжди мають можливість ознайомитись з новими цінами на нашому сайті.
Ми розуміємо, що людям зараз важко. У нас є різна продукція, є фірмові піци та роли, що коштують дорожче, є класична, дещо дешевша продукція. Також надаємо знижку постійним клієнтам, продовжує діяти наша незмінна акція з можливістю отримати піцу безкоштовно.

Олена Трашкун: ціни не підвищувались, тримаємо на рівні довоєнного часу.

З моменту запровадження воєнного стану в Україні уряд надав малому бізнесу можливість добровільної сплати податків, а також одноразову фінансову допомогу. Чи скористалися ви цими пільгами?

Оксана Гальміз: так, скористалися. Податки сплачуємо частково, і всі наші працівники отримали одноразову грошову допомогу від держави.

Юлія Антоновська: ми скористались одноразовою фінансовою допомогою, адже хотіли максимально швидко закрити всі заборгованості по лютому місяцю.
Податки сплачували всі місяці, адже це ще одна можливість допомогти бюджету країни.

Олена Трашкун: податки продовжую сплачувати, допомогою користувалась.

Що, на вашу думку, може зробити уряд України сьогодні, щоб підтримати малий бізнес?

Оксана Гальміз: зараз важко сказати, оскільки розуміємо, куди направлені всі кошти країни. Було б непогано мати змогу отримати цільові безвідсоткові кредити. Та й звична виплата заробітних плат і пенсій підвищить платоспроможність людей, а значить підтримає малий бізнес.

Юлія Антоновська: напевно не тиснути на малий бізнес. Всі працюють на ентузіазмі, нам потрібна «здорова» економіка, яка наразі піднімається з колін. Нам потрібні робочі місця, аби люди могли заробити гроші і забезпечити свої родини необхідним у важкі для України часи.

Олена Трашкун: було б добре впровадити податкові канікули. Можливо на місцевому рівні зробити платформу, на якій була б інформація про малий бізнес у нашому місті.

Olivia’s Good Food

Для бізнесу надзвичайно важливим є планування. Як вам вдається планувати у сьогоднішній невизначеності?

Оксана Гальміз: плануємо зараз лише на кілька тижнів вперед. Важко спрогнозувати, що відбуватиметься завтра. Наразі є головна мета — втриматися на плаву і варити смачну каву. Із найближчого – благодійний концерт на збір коштів для ЗСУ.

Юлія Антоновська: немає глобального планування . Банальне, щоденне. Поки глобальні планування виглядають як мрії. Головне, щоб ми перемогли русню! Слава Україні, слава ЗСУ! Мріємо, плануємо і віримо, що разом зробимо Україну ще сильнішою в усіх сферах розвитку.

Олена Трашкун: планую так, як і до повномасштабного вторгнення: з надією на закінчення війни та перемогу України.