Вишгородський культурний опір системі КПРС у 1960-х роках

Дробаха Олександр Іванович — письменник, просвітник, краєзнавець з когорти шістдесятників, член Національної спілки письменників України, голова Вишгородського об’єднання “Просвіта”.

У 1969 році у видавництві “Радянський письменник” вийшла книжечка поезій О. Дробахи “Папороть” — у жовто-блакитній суперобкладинці, яка була порізана на макулатуру.

Також Олександр Дробаха організував літературну студію “Малинові вітрила”, куди запрошували інтелігенцію з Києва.

У відео для Вишгородського клубу інтелігенції він розповів про культурне життя Вишгородщини на тлі радянського терору.

“Після видання “Папороті” у жовто-блакитній обгортці я не міг бути радянським письменником та й не став пізніше. На 15 років я вибув із літературного процесу. Так було заплановано…” — розповідає Олександр Дробаха.

Головне завдання таких, як пан Олександр, було підіймати планку національної свідомості.

“Коли людина знає свою історію і культуру, це стає потужним двигуном нації і держави. Адже саме тоді людина знає своїх державних героїв, які цінності вони просували у суспільстві, яку державу треба будувати”, — стверджує письменник-шістдесятник.

Інтелігенція того часу хотіла будувати демократичну і вільну Україну для українців. Вони розуміли цінність незалежності. Прагнули, аби українська культура працювала на повну потужність.

Працювали вишгородські діячі культури у двох напрямках і, очевидно, що підпільно:

1. Вивчення, штудіювання літератури НЕ радянської. Зокрема, читали тоді літературу української діаспори, яка потрапляла у Вишгород з Києва. Однак, не уся література могла перетнути “залізну завісу” СРСР. Пізніше стало відомо, що авторів було значно більше, ніж допускалося знати “радянським людям”. Зокрема, Дмитро Донцов, Євген Маланюк, Олена Теліга, Юрій Липа. Згодом на Вишгородщині з’явилися твори дисидентів: Іван Світличний, Борис Антоненко-Давидович, Іван Дзюба, В’ячеслав Чорновіл. Їхні твори читати було нелегально. У літературній студії “Малинові вітрила” проводили літературні вечори. Там бували Микола Вінграновський, Іван Драч.
2. Спілкувалися із відомими вченими: Михайло Драчевський, Олена Апанович. Організовували з ними зустрічі, де вчені проводили лекції та семінари для публіки.

Микола Холодний, популярний серед молоді у ті часи, проживав у Вишгороді після його виключення з університету за вірші.

У 1965 році почалося переслідування представників української культури і науки. Тоді вперше було заарештовано В’ячеслава Чорновола. Після цього епізоду він написав “Лихо з розуму”, а Дзюба — “Інтернаціоналізм чи русифікація”. Тоді і відбулось збурення національної свідомості діячів культури.